Батьки, що не можуть вгамувати дітей, часто «кличуть на допомогу»
казкових персонажів, наприклад, зубну фею
Більшість батьків кажуть неправду своїм дітям, щоби вплинути на їхню
поведінку. Про це свідчить дослідження, в якому брали участь близько
200 родин з США та Китаю.
Найбільш поширений приклад батьківського обману — погроза полишити
дітей самих у громадському місці, якщо вони не будуть гарно
поводитися.
Як свідчить дослідження, вигадки, якими батьки намагаються вгамувати
свою малечу, зазвичай носять невинний характер, прикладом обіцянка
покликати зубну фею, але часом набувають доволі страхітливих форм,
наприклад, коли дитині кажуть, що вона осліпне, якщо не їстиме овочі.
Дослідження, надруковане в Міжнародному журналі психології
(International Journal of Psychology) мало на меті з’ясувати, як
батьки використовують брехню для коригування поведінки дітей, та
дійшло висновку, що до такого обману вдається переважна більшість
батьків як у Сполучених Штатах, так і в Китаї.
«Купимо наступного разу»
Найбільш поширений обман, який однаково часто використовується
батьками в обох країнах, це обіцянка піти та залишити дитину саму у
громадському місті, аж доки вона не заспокоїться.
Ще однією розповсюдженою формою брехні є обіцянка купити дитині бажану
іграшку колись наступного разу, у невизначеному майбутньому.
Дослідники встановили різні категорії неправди, до якої вдаються батьки.
Серед них були і «неправдиві обіцянки, повязані з поганою поведінкою
дітей», на кшталт: »Якщо будеш погано поводитися, я викличу поліцію»
або «Якщо не заспокоїшся, он та пані дуже на тебе розлютиться».
Ці приклади можуть комусь здатися проявом слабкості характеру, але
вони ніщо у порівнянні з тим, що дехто каже своїм дітям.
Дослідникам стрілися батьки, що спонукали своїх дітей до гарної
поведінки фразами на кшталт: «Якщо зараз же не підеш зі мною, прийде
викрадач та вкраде тебе, поки мене не буде».
Також були зафіксовані випадки, коли батьки обманювали, аби захистити
почуття своїх дітей. Серед таких прикладів дуже часто зустрічаються
такі фрази, як «Наш кіт/собака/ хом’ячок поїхав пожити у село до
дядька, де йому буде більше вільного місця», покликані захистити
дитину від болю у випадку смерті улюбленця.
Були також випадки, коли батьки казали неправду, аби врятувати себе
від зайвих витрат: »Татко не взяв з собою сьогодні грошей.
Повернемося сюди якось іншим разом».
Досить часто батьки вдаються до брехні «за участю» казкових
персонажів, особливо у передсвятковий час, прикладом перед Різдвом,
закликаючи на допомогу Санта-Клауса, ельфів та ін.
«Від капусти ростуть високими»
Попри відмінності у культурах двох країн, дослідники не побачили
особливо великої різниці у тих формах обману, до яких вдавалися батьки
з США та Китаю.
І хоча, як з’ясували дослідники, в обох країнах батьки доволі часто
кажуть неправду з метою вплинути на поведінку дитини, все ж у Китаї це
відбувається частіше.
Що ж до ставлення самих батьків до такої неправди, то більшість з них
вважають її прийнятною, якщо вона призводить до покращення поведінки
дітей.
Прикладом, коли батьки кажуть дітям про те, що «від капусти ростуть
високими», то це сприяє звиканню дитини правильно харчуватися.
Дослідження ставить питання про довгостроковий вплив, який може мати
таке не зовсім чесне спілкування з дитиною на стосунки в родині. Вчені
припускають, що така модель спілкування може вплинути на стосунки між
батьками та дітьми, коли діти почнуть дорослішати.
Науковці роблять висновок, що їхнє дослідження «ставить перед батьками
важливе моральне питання, щодо того, коли казати неправду дитині може
(і чи може взагалі?) бути прийнятним».
Кореспондент з питань освіти, BBC News
